- оглав
- -лава, ч. Вр.Кантарка, вуздечка.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
оглав — I огл ав а, огла/вець, вця, ч., зах. Недоуздок. II оглав у, ч., заст. 1) Зміст. 2) Заголовок … Український тлумачний словник
оглав — узда (полотняна) … Лемківський Словничок
оглавити — ОГЛАВ|ИТИ (1*), ЛЮ, ИТЬ гл. Обобщить, подытожить: небоно и се ѥдино довлѣаше на ѹправленье болшаго. оглавѧще же рещи. двою каменю подражаеть е(с)ству хвалимую. будеть бо ѹдарѧющимъ адамантъ. которнымъ же магнитъ. (ἐν κεφαλλίῳ) ГБ к. XIV, 189г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оглавець — див. оглав … Український тлумачний словник
оглавец — вця, ч. Вр. Здрібн. до оглав. Оглавец з мотузка дае ся на коня … Словник лемківскої говірки